Про новації: врегулювання проблем щодо власності на землю
Про окремі питання правового статусу нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток паїв щодо яких не оформлено право власності розповідає нашим читачам фахівець у галузі права, зокрема, у сфері державної реєстрації.
1 січня 2019 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні». Мета його прийняття – усунути проблеми в земельній сфері, що не вирішувалися десятиліттями в нашій державі. Це стосується використання аграріями масивів сільськогосподарських земель.
Одна з головних новацій – врегулювання проблеми колективної власності на землю. Ще у 90-х роках величезний обсяг земель був переданий з державної у колективну власність сільськогосподарських підприємств.
Це була більшість території сільських рад. Пізніше у країні почалася кампанія масового паювання цих земель. Паюванню підлягали лише сільськогосподарські угіддя, а інші землі з різних причин “зависли в повітрі”. Відповідно певна частина земель, що підлягали паюванню, в подальшому отримали правове оформлення у вигляді відповідних державних актів на право власності на землю, а інша частина земель отримала «невизначений» правовий статус.
Вищевказаним законодавчим актом встановлено норми використання нерозподілених та невитребуваних земельних часток паїв.
Так, Законом визначено, що нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).
Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).
Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.
У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.
Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.
Слід зазначити, що порядок набуття права власності на безхазяйну річ, у свою чергу, передбачається статтею 335 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України). За нормами частини 1 статті 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника, власник якої невідомий.
Окрім цього, частиною 2 статті 335 ЦК України визначено, що безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
В подальшому зазначене рішення є підставою для реєстрації права комунальної власності на таку земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Отже, для оформлення прав на не витребувану земельну частку (пай) законодавством надається термін до 1 січня 2025 року. Однак, за позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).
Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику не витребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).
Тетяна Фролова,
головний спеціаліст відділу розгляду звернень та забезпечення діяльності комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області
Спеціально для видання speckor.net